Марса «списали» у греків?

Багато недосвідчені історією обивателі думають, що Марс це калька з римського бога Ареса. Але це вірно лише частково. Марс відігравав значно більшу роль в римському пантеоні ніж Арес. Різниця між двома цими богами ховається навіть щодо шанували їх народів до своїм божествам.

Коли мова заходить про релігію давніх римлян багато хто відразу ж думають, що римляни просто «списали» своїх богів з грецьких. Мовляв, римляни завоювали Грецію і так їм сподобалася грецька релігія, що вони відвезли заморських богів до себе додому. Дійсно, може здатися, що Марс це копія грецького бога Ареса. Насправді це не так, хоча міфи про їхню народження практично ідентичні в обох народів.

Народження Марса

Як-то раз богиня сім’ї та домашнього вогнища Юнона сильно образилася на свого чоловіка громовержця Юпітера. Настільки сильною була її образа, що задумала вона народити дитину без участі чоловіка. Штучного запліднення в той час ще не було і тому вирішила Юнона знайти особливу зілля, яке дозволило б їй завагітніти. По дорозі заглянула вона до богині Флори.

Флора з почуття жіночої солідарності поспівчувала Юноні, але відмовлялася допомагати, тому що боялася Юпітера. Але Юноні мабуть не хотілося бродити по всій Всесвіту в пошуках зілля вагітності, і вона стала просити Флору їй допомогти. Дружина Юпітера навіть заплакала від розпачу й образи на чоловіка. Флора тричі то погоджувалася, то відмовлялася допомагати Юноні – настільки вона боялася помсти Юпітера.

На четвертий раз Юноні набридло ревіти і вона дала Флорі непорушну божественну клятву, що ніколи не здасть Юпітеру Флору. Флора подумала і погодилася допомогти. Вона розповіла, що у неї є один чудовий квіточку, який допомагає будь-якої істоти у Всесвіті завагітніти варто лише його торкнутися.

Тут Флора знову подумала, що взболтнула зайвого і Юнону довелося ще довго вмовляти її показати квітку. Выплакав не один літр сліз богині сім’ї все ж вдалось переконати Флору винести квітка. Як тільки Юнона доторкнулася до квітки всередині неї заворушився плід. А через певний час на світ народився хлопчик, якого нарекли Марсом.

Чим відрізняються боги?

Як бачимо, легенди про народження двох синів старших богів схожі. А чи є відмінності взагалі Марса і Ареса? Справа в тому, що Арес був богом кривавої і несправедливої війни. Він воював заради видобутку, крові, смерті. Марс ж надихав римлян на перемоги, його шанували як творця порядку з хаосу війни. Марс, до всього іншого, також допомагав налагоджувати римську владу в завойованих провінціях. Також бог, на думку римлян, захищав нові землі від набігів сусідів.

Це прозвучить дивно, але спочатку Марс був богом війни як його грецький колега. Син Юнони шанувався як бог рослин, природи, родючості. Римляни боялися, що Марс у гніві може вбити худобу, знищити врожай. Тому Марсу приносили жертви у вигляді шматочків прісного хліба і козячого молока. Відкусивши хліба і запивши його молоком, Марс, на думку римлян, повинен був змилуватись і не насилати шкідників, дощ або засуху на необроблені поля.

Римляни свято шанували Марса і підносили йому щедрі подарунки. Марс бачив, що його вплив зростає в народі і почав міняти професію. Спочатку він був покровителем врожаю і худоби, а після вже допомагав захищати стіни міста. Таким нехитрим чином Марс перекваліфікувався з польового божества в бога війни.

Зміна функції Марса пов’язане з територіальним розширенням спочатку Римського царства, а пізніше Республіки. Легіонери потребували могутнього покровителя, який би надихав їх на перемоги. Марса навіть вважали батьком засновників Риму. Мовляв, Марс спустився з Олімпу і провів ніч зі жрицею богині Вести. Можливо, Рея Сільвія вигадала зв’язок з богом, оскільки весталкам під час служіння суворо заборонялося вступати у відносини з чоловіками.

На честь Марса поруч з Римом з’явилося Марсове поле, де згодом для Марса було споруджене святилище. У той час вважалося, що для безпеки Риму легіонам не можна з’являтися в місті. У храмі на Марсовому полі служили спеціальні жерці – салии. Їх було 12 і всі вони були з заможних римських громадян – патриціїв.

Салии

Марс – бог війни

Якщо вірити міфам римлян одному з царів Рима, 1 березня якогось року з неба прилетів щит і мало не дав по голові. Цар вирішив, що це знак і щит зробить римських солдатів могутніми воїнами. За наказом царя виготовили ще кілька щитів. Їх віддали на зберігання салиям. В майбутньому командувачі легіонами перед військовими походами обов’язково молилися богу війни на Марсовому полі перед магічними щитами.

З настанням перших морозів щити прибирали і діставали лише 1 березня. Вважалося, що весна – це сприятливий час для початку війни. Саме тому 1 березня салии одягалися в обладунки і проводили особливу церемонію. Вони повинні були пройти по всьому Риму і зупинятися біля дверей всіх святилищ Марса з молитвами.

Примітно, що коли Марс був богом війни, римляни перестали приносити йому жертви. Але не тому, що стали жадібними або зарозумілими по відношенню до бога. Вважалося, що Марс сам знайде собі жертв на полі бою, тобто бог просто не потребував жертви, бо трупів на полі бою було предостатньо.

Римляни шанували Марса набагато сильніше, ніж греки Ареса. В першу чергу, тому що Марс вважався засновником і покровителем Риму. Профіль Марса був поміщений на монети, для бога навіть змінили календар і назвали один місяць в його честь – березень.

При всьому при цьому Марс залишався богом родючості і йому продовжували приносити жертви. У році було три дні присвячених йому. В кінці зими його благали про військові перемоги, а на початку березня Марса просили про гарний урожай. На початку жовтні ж бога вшановували за бойові перемоги і навіть стали приносити жертви – кращого коня з четвірки коней, що тягнуть воза.

Марс ніколи не був головним римським божеством, але його шанували нарівні з Юпітером. Арес про таке міг тільки мріяти. Взагалі розходження між богами досить істотні. Але обох богів вклонялися їм народи наділили жорстокістю. Хоч римляни і привнесли в образ бога війни новинку – вони дуже тонко підмітили зміни в характері людини пройшов війну. Адже крім жорстокості у ветеранів війни з’являється розлючення. Марс у римлян схильний впадати в таку крайність. Можливо, саме тому в дружини він собі взяв Венеру, у якої в голові гуляв вітер. Так дві божественні крайності знайшли один одного.

Підписуйтесь також на

Діліться цією статтею в соцмережах з друзями. Підтримайте проект, підписуйтесь на Яндекс.Дзен-канал «Історія» (https://zen.yandex.ru/history_world) і я буду писати більше цікавих і пізнавальних статей для Вас. Надсилайте свої історії та статті на пошту: anigmo6@yandex.ru